«Слово між нами». 16 липня, ХV Неділя звичайного періоду
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 13, 1-23
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря; і зібра¬лися біля Нього численні натовпи, так що Йому довелось увійти і сісти у човен, а всі люди стояли на березі. І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало при до¬розі, й прилетіли птахи та поз’їдали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не мало багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, – зів’яло і, не маючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха, нехай слухає!» Підійшовши, учні запитали Його: «Чому Ти говориш до них притчами?» А Він у відповідь сказав їм: «Бо вам дано пізнати таєм¬ниці Царства Небесного, а їм не дано. Адже хто має, тому дасться, і отримає понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього. Я тому говорю до них прит¬чами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, – не чують і не розуміють; і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: “Слухом будете чути, та не зро¬зумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите”. Адже серце цього народу ожиріло, і вухами тяжко чують, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміти і не наверну¬тися, і щоб Я зцілив їх. Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і ваші вуха, бо чують. Воістину кажу вам, що багато пророків і праведників бажали побачити те, що ви бачите, але не побачили; і по¬чути хотіли те, що ви чуєте, але не почули. Отже, послухайте притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово Царства, та не розуміє, приходить лу¬кавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі. А посіяне на кам’янистому ґрунті – це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає, але, не маючи в собі кореня, він є нестійкий, і коли наста¬ють страждання або переслідування за слово, він відра¬зу спокушується. Посіяне в тернях – це той, хто слухає слово, але клопоти світу та зваба багатства заглушають те слово, і воно стає без плоду. А посіяне в добру землю – це той, хто слухає слово і розумі є, той, який видає плід і приносить – один – у сто разів, інший – у шістдесят, ще інший – у тридцять». Слово Господнє.
Спільний проект «Слово між нами» та Veritas: щоденні аудіороздуми над Божим Словом.
