Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 47. Жити з усвідомленням місії. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Спокуси – це пропозиції диявола на реалізацію життя
Ісус сам шукав відповіді, як він має виконати свою місію.
У мене є місія.
Зріла людина шукає свою місію, знає свою місію і виконує свою місію.
Якщо я не маю чіткої відповіді на те, як я маю жити – чию пропозицію тоді людина виконує?
Голод заспокоюється, коли я чую, що Господь до мене говорить.
Людина вважає, що її місія – щось зробити.
Ісус говорить, що Його місія не в тому, щоб творити хліб, але жити Словом Божим. З уст Божих.
Ми, як цивілізація, втратили аспект ініціації: впроваджування нас у чоловіче, жіноче життя.
Спокуса є наслідком того, що я не знаю хто я.
Пустиня – це простір де відходимо від щоденних обов’язків і суєти.
Якщо я не чую, то і не знаю.
Коли я не знаю, у чому моя місія, моє служіння – можу зосередитися на тому, щоб мати владу. Щоб шукати своєї слави. Володіти.
Поклонятися Богові. Знаходити у смиренні своє місце. Ти Господь!
Ісус вніс у людську природу Божественність Трійці.
Якщо увійти у глибокий стосунок з Ісусом, можна відчути, що влади, сили є служебними щодо людини, якщо бути у єдності з Ісусом.
Бог змінив свою сутність, щоб туди увійшло наше людське.
Наскільки Бог є розуміючий до людини.
Він упокорився, щоб зʼєднатися з нами в усьому, крім гріха, і щоб з тієї найвищої єдності служити.
Третя спокуса повʼязана з тим, щоб Ісус у своїй діяльності був спектакулярним, щоб робив чудеса.
Фальшива духовність: робити релігійні практики, щоб прославити себе, спокушати Бога: «ану покажи!»
Спекуляція – це форма гордині: я хочу щоб Бог робив то що я хочу, і я хочу стати на місце Бога.
Часто ми хочемо уникнути болю. Чому просимо, щоб хтось з цілився, щоб закінчилась війна – ми не хочемо страждання. Ми створені, щоб жити у щасті. Наслідок багатьох поколінь і людей – зловживання, відвернення від своєї місії, вибудувалась велика система безбожності. Люди отримали владу, щоб бути господарями на землі, і є такі наслідки.
Страждання – це дуже важкий життєвий простір.
Чи є я в стані серед страждань залишитися вірним у послуху?
Питання місії: залишитися там, де я маю виконати свою місію навіть посеред страждання.
Лукавий пропонує: уникни страждання.
Але тоді я не виконаю свою місію. Якщо ти знаєш свою місію, ти не зможеш залишитися у стражданні з тою місією, яку ти несеш.
Не контроль через владу, а послух.
Часто для світу нелогічно, коли людина йде на місію проголошувати Боже слово. Це не вигідно по людськи.
В цьому показується послушність Богові.
В різних життєвих обставинах є загальна місія. І є конкретна місія на тепер. У чому моя місія у тих обставинах, у яких я знаходжусь?
Багато звернень, чому ми в цьому часі?
Ми не вибираємо час, у якому жити. Ми вибираємо як жити.
Жити сьогоднішнім днем, виконувати свою місію.
Ти мій улюблений син, і в цьому твоя місія.
У собі відчути і знайти у чому моя місія.
Сьогодні потрібно творити добро, любити, мати контакт з реальність, послужити.
Ісус відданістю місії конфронтував фарисеїв.
Коли страждання збільшується – все виходить: лукавість, фальш, повертаємось до того, у чому моя місія.
Бути – це любити.
Молитва- це любов.
Через стан серця, духовний стан, відбувається місія – благословення цього світу.
«Я слуга негідний, зробив те, що мені належало».
Намір: чому людина робить? «Щоб люди бачили ваші добрі вчинки і славили Отця Небесного»
Пошук Авторитету – це внутрішня подорож.
Почути диявольські пропозиції, сказати: ні! Піти глибше, і почути, що Отець, що Ісус, Дух Святий говорить до мене.
Спокуси постійні.
Але потрібно віднайти контакт зі Словом Божим про мене. Це не зовнішня реальність. Це- внутрішня реальність.
Господь є поза мною і в мені. Він є зовні і всюди все наповнює.
Особистий контакт відбувається у мені.
Можна робити щось ніби для Бога, але без Бога.
Коли є смак контакту: скуштуйте і побачте, який добрий Господь!
Дух Господній на мені…
Згадувана молитва:
Молитва св. ФРАНЦИСКА про мир
