Бог мене взяв у свої руки, розламав і дав людям.
о. Іштван Погань, настоятель Мукачівської парафії св. Мартина
Три священницькі девізи отця Іштвана Поганя:
Запалити вогонь (Лк 13,49)
Господь покликав мене від утроби Єр 49,1
Беріть, їжте, це – моє Тіло (Мт 26, 26)
Запалити людей любовʼю Бога.
Бог кликав мене, тільки я не завжди впізнавав свій голос.
Бог кличе мене, щоб живити людей Своїм Тілом.
Як, коли і чому вирішив стати священником ?
«Ти не хочеш стати священником? Знайди мене і прийди!», – слова священника та поклик у молитві.
Досвідчив через батька, як Бог діє.
Вже у дитинстві, у 6 років відчув бажання стати священником.
Священство як шлюб: розмовляти з Богом, постійно віддавати своє життя Богові. І не лише, коли служу. Бути з Богом без умов.
Віддати життя Богові: що це означає?
У священстві важлива молитва: бути з Богом.
Крокодили і гадюки, які «здихають» у тиші перед Богом.
Коли криза – це «ок», і це – нормально: ти виростаєш зі старої одежі
Постійно повертатися у служінні Богові і людям.
Бог зі мною.
Втрата віри і спокуси перед свяченнями.
Коли ти вірний – Бог діє.
Відпочинок і впорядкування.
Гори – це єдність з Богом.
Моя безпека у довірі Богові і стосунках з людьми: це сітка, яка переплітається.
Бог – це не ікона! Він постійно зі мною!
