Величає душа моя Господа, *
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось бо віднині блаженною зватимуть мене
всі покоління, Бо вчинив мені велике Сильний, *
і святе Ім’я Його,
І милосердя Його з роду в рід *
для тих, хто боїться Його.
Він виявив силу свого рамена, *
розсіяв гордих думками сердець їхніх,
Скинув могутніх з престолів *
і підняв угору покірних,
Голодних наситив благами, *
а багатих відіслав ні з чим.
Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, *
згадавши милосердя,
Як і проголосив нашим батькам — *
Авраамові та роду його аж до віку!
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
