Є багато болю у нашому житті, який зовні не видно. Болю, який людина носить у своєму житті…
Жінки, які пережили аборт, викидень, про цей біль зазвичай не говорять нікому, навіть своїм чоловікам
Що відбувається з жінкою, коли вона втрачає ненароджену дитину? Чому всі почуття, які жінка переживає після аборту, вона ховає у шкатулку, і закопує її далеко?
Ця бомба сповільненої дії руйнує зсередини.
Коли відбуваєится викидень, навіть попри те, що тут нема гріха, але переживання жінки подібні – жінки звинувачують себе у тому, що не зробили достатньо, щоб зберегти дитину.
Про цей біль не прийнято говорити. З ним жінки зазвичай, залишаються насамоті.
«Ваші діти є в Бозі» – ці діти на Небі…
Простити себе, простити тим людям, які були задіяні у тому, що стався аборт…
Дуже часто жінки не знають, не знали, що це – важкий гріх, або ж були і є під тиском чоловіка, рідних, суспільства, і вони зробили цю операцію не добровільно
Громадська організація «Сім’я і життя» створила віртуальну стіну пам’яті для родичів ненароджених дітей під назвою «In memoriam».
inmemoriam.com.ua – це безпечне місце для мами, тата, бабусі, дідуся чи інших родичів. Тут вони можуть увіковічнити пам’ять про ненароджену дитину, незалежно від того, чи була вона втрачена через викидень, чи аборт. Ця дитина не має власної могили на цвинтарі, куди б могли прийти рідні. Однак, тут ти можеш дати їй ім’я та встановити на цій стіні плачу меморіальну дошку, до якої, якщо бажаєш, можеш додати особисте повідомлення.
Це місце також є місцем зцілення. Воно зроблене тими, хто знає, що означає втратити ненароджену дитину, і знає дорогу зцілення від горя. Якщо потребуватимеш, тобі нададуть і професійну допомогу.
Якщо ти тільки відвідуєш це місце, проведи час біля меморіальної стіни, прочитай історії та подумай на мить про сім’ї, яким так важко справитися з болем і горем від втрати дитини.
Ті, хто створили цю платформу – є віруючими людьми, але водночас, в окремому меню, подбали і про тих, для кого віра є чужою.
