7 головних гріхів.
Заздрість.
Із заздрості починається ненависть і втрачається любов.
Катехиза з с. Ліджі Паяппілі, настоятелька монастиря Згромадження сестер святого Йосифа де Сен-Марк.
Де корінь заздрості?
Що таке заздрість?
Всі гріхи пов’язані між собою. Заздрість випливає з гордості.
Якщо я знаю, хто я – мені не треба тривожитися, сумувати з того, що вони мають, а ми не маємо.
Бог створив нас досконалими. Все, що потрібно, щоб бути досконалими – Бог нам дав.
Кожному Бог дав достаньо талантів, і достаньо на наші потреби.
Але ми бачимо, що ми маємо, і бачимо, що мають інші. Коли бачимо, що мають інші – не бачимо, що маємо ми. І починається заздрість…
Причина заздрості – не задоволення тим, що маю.
Якщо маю покору – не буду мати заздрості. Якщо не маю покору – маю гордість, і тоді маю заздрість.
Заздрість не залишається одною – іде наступний гріх: Каїн убив свого брата. Чому? Через заздрість.
Ти можеш розвиватися у тому, що Бог тоді дав.
Після заздрості іде гнів.
Всі гріхи пов’язані.
Від заздрості починається ненависть і втрачається любов. Від ненависті починається вбивство. Вбивство – це вчинок, який народжується у серці через заздрість. Через заздрість дозволяємо дияволу грати у своєму серці.
Коли я заздрю – я не знаю, хто я є, я не усвідомлюю, що я маю. Коли я розвиваю те, що маю – я вільна людина.
Як розпізнати і бути щасливим з тим, що маєш? Треба знати, що я умію.
Нема якогось служіння, або роботи вищої або нижчої – будь-яке служіння, будь – яка робота важлива!
Якщо ми будемо поважати дари, таланти, працю один одного – не будемо мати заздрості. Перед Богом усі рівні.
Вбити – закінчити життя. Вбити можна не тільки фізично. Чи не вбиваємо словами через заздрість?
Своїми словами я можу дати надію, – помножити життя.
Своїми словами я можу забрати життя?
Хто ти, щоб осуджувати, забирати життя, забирати надію?
Кожне наше слово має дати надію, життя іншому.
