Лицемірство по відношенню до Бога.
Проповідь: о. Євген Фізер, парафіяльний вікарій.
Вівторок IX Тижня Звичайного періоду.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 12, 13-17
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу послали до Ісуса деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті зловили Його на слові. Ті пішли та й кажуть Йому: «Вчителю, знаємо, що Ти є правдомовний, ні на кого не зважаєш, адже на людське обличчя не дивишся, а по правді навчаєш Божої доро- ги. Чи належить давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?» Він же, знаючи їхнє лицемі рство, сказав їм: «Чому ви Мене випробовуєте? Принесі ть Мені динарій, щоб Я його по- бачив». І вони принесли. А Він каже їм: «Чий це образ і напис?» І вони відповіли Йому: «Кесаря». Тоді Ісус сказав їм: «Кесареве віддайте кесареві, а Боже – Богові!» І вони дивувалися Ним. Слово Господнє.
Ісус не піддається на лицемірство фарисеїв.
Кожен би мав проаналізувати у собі своє лицемірство по відношенню до інших людей та до Бога.
Ісус бачить лицемірство. Важливо бачити, чи людина щира, говорячи похвалу.
Коли ми прославляємо Бога, чи справді Його любимо, чи хочемо щось отримати?
Чи повинні ми прославляти людину? Віддавати шану так! Але ставити людину на місце Бога?
Кому я віддаю славу?
Чи Бог прославлений моїм життям?
Ісус говорить: віддайте кесареві кесареве – ми повинні віддати шану людям, памʼятати про них.
Прославу віддаймо Богові.
Де Бог у твоєму житті, коли йдеться про відданя слави людям, які навколо нас?
