Екзамен на довіру Богові. Проповідь єпископ Микола Лучок ОР

19 – й день війни…

У пророка Даниїла читаємо: народ усвідомлює, що згрішив проти Бога.

Народ усвідомив, що згрішив проти Бога через війну, через страждання від напасті.

Звертаючись до Бога, народ говорить: «Ми згрішили проти Тебе через несправедливість, злочинність, через бунт, порушення заповідей, що не слухали Твоїх слуг і Твоїх пророків»

З кожним днем війни іде переосмислення цінностей, переосмислення, переоцінка життя.

Народ соромиться, визнає, що він згрішив. Це – можливість і запрошення для нас, для народу, який страждає.

Визнати ті гріхи, на які раніше, можливо, не звертали увагу, і в першу чергу визнати їх перед собою.
Навіть не показувати іншим, що ти грішив.
Самому прийняти дар покаяння, визнати свою грішність

Ми приходимо до Бога, Який є Милосердним
Милосердя – це про те, щоб відбудовувати стосунок

Бог ніколи не відкидає людину, яка живе зле

Бог знову і знову починає стосунок із кожним з нас

У притчі про блудного сина: це не Бог відійшов від блудного сина. Це – блудний син вирішив жити по-своєму і безбожно. На власний розсуд вирішувати що таке добро, а що таке зло

У Євангелії йдеться: «Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний».
Боже Милосердя не засуджує нас, не відкидає нас.
Боже Милосердя щомиті дає нову можливість, пробачає нам, а пробачення – це процес лікування нас.
Боже Милосердя дає нам повну міру, щоб наповнитися Його світлом і Його любов’ю

Тільки людина, яка визнає свій гріх , яка готова визнати свої злодіяння, безбожність, гординю, егоїзм і свою корисливість, може увійти у стосунки з Богом і наповнитись Його любов’ю

Де наші страхи і тривоги? У матеріальному?
Це – місце де потребуємо глибшого навернення і довіри Богові

Можливо, з готовністю втрачати своє життя, безпеку – матеріальну та емоційну

Життя в близькості з Богом дає велику свободу, а страх, і не в очікування, коли цей жах закінчиться

Кожен хто чекає коли це закінчиться, втрачає тепер життя на повноту можливостей

Це – екзамен: чи довіряю Богові своє життя?
Чи довіряю Йому рідних і близьких?

Де ця довіра, з готовністю щораз більше втратити, довіряючи себе Богові?

Залишити відгук

Відправити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *