Молитися і співпрацювати. Екуменічний рух за єдність християн. Коментар о. Антон Конечний

«Ми бачили його зорю на сході та прийшли поклонитися йому», – ці слова з Євангелії від Матея, якими східні волхви пояснили свій прихід до Святого Міста в пошуках новонародженого Месії, стали темою Тижня молитов за єдність християн, що триватиме 18 до 25 січня 2022 року.

Християни різних конфесій щороку звершують особливу молитву за відновлення єдності між послідовниками Христа, беручи участь в екуменічних богослужіннях, конференціях, концертах та інших заходах. Екуменічні зустрічі відбувається в храмах різних конфесій. На Закарпатті молитва відбудеться 24 січня о 18:00 (за київським часом) у Троїцько-Михайлівському Соборі Православної Церкви України, що знаходиться за адресою: м. Берегово, вул. Мужіївська 52в.

Екуменічний рух, метою якого є об’єднання Церков, постав у результаті поділу в християнстві. Ближче до наших часів традиція спільної молитви разом з іншими християнськими конфесіями стає більш поширеною. На початку XIX століття, однією з перших таких акцій була спроба протестантського пастора Джеймса Стюарта, який у 1820 році надрукував спеціальний текст «Спільної молитви-прохання благодаті Святого Духа». Через 20 років, інший пастор Ігнатій Спенсер запропонував дещо інші та глибші за змістом спільні молитви для усіх без винятку християн. З часом, наступні ініціативи ставали все частішим. Починаючи з 1926 року, екуменічна організація (рух) «Віра та Устрій», яка пізніше стала співтворцем Світової Ради Церков, розпочала друкувати так звані «Спеціальні молитви, які використовувались під час спільних зустрічей християн різних деномінацій». Були це спеціальні пропозиції молитов та Літургій, які все ж не були обов’язковими, ані занадто популярними в тодішньому християнському світі, оскільки сама ідея екуменізму тоді лише починала розвиватись.Справа швидше зрушила з місця лише тоді, коли на початку тридцятих років ХХ століття до неї долучився католицький священик з Ліону о. Паул Кутюр’є (Paul Couturier) (1881-1953). Він запропонував нову формулу молитви, яка була не за інші конфесії, але разом з іншими конфесіями та на умовах які нам залишив Ісус Христос у своїй Євангелії «щоб усі були одно». Молитви супроводжувалися зустрічами й спеціально підготовленими богослужіннями. У такий спосіб, починаючи з 1935 року розпочато спільну молитву, яку можна вважати за початок сучасного Тижня молитов за єдність християн.

Наступним важливим етапом на цьому шляху було ухвалення ІІ Ватиканським Собором у 1964 році Декрету про Екуменізм, який між іншим наголосив, що молитва, особливо спільна, є душею екуменічного Руху та заохочував до практики Екуменічного Тижня.

Час проведення такого Тижня молитов за єдність християн – 18–25 січня – було обрано невипадково. Цей тиждень, за Григоріанським календарем, завершується саме в день навернення апостола Павла, що традиційно у Європі відзначається 25 січня. Така щорічна екуменічна зустріч допомагає зрозуміти й осмислити, що вже зроблено для єдності християн, допомагає усвідомити ще існуючі проблеми та впевнитись у необхідності спільної молитви За матеріалами Католицький Оглядач

Залишити відгук

Відправити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *