Другий місяць війни, багато страждань, котрі нас доторкають
Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам про чоловіка, у якого при смерті син.
Зараз дуже багато страждань пов’язано з нашими братами, військовими, близькими нам людьми
У цих стражданнях запитання: «Що робити? Як поступати?»
Батько, про якого чуємо у Євангелії приходить до Ісуса, щоб Він врятував його сина. Ісус говорить йому конкретне слово і конкретну вказівку.
Чоловік повертається додому, і його син одужав.
Що для нас це Євангеліє може показати? Якщо я приходжу до Ісуса зі своєю важкою ситуацією, Ісус має конкретну вказівку на мою ситуацію.
Це може бути слово: «Вір!» «Не бійся!», «Іди і зроби те і те!», «Задзвони! Запитай! Звернись!»
Щоб досвідчити плід – потрібно зробити дію. Чоловік повірив у слово Ісуса, і пішов. Він ішов з вірою чи змаганням, чи насправді станеться те, про що Ісус говорив. І насправді те і сталося.
Що важливо для нас? Якщо у нас є стражданнями, труднощі, щоб ми ішли до Ісуса, і конкретно просили, щоб Він нам допоміг. Нам потрібно вміти слухати, що Він до нашої ситуації говорить – до кожної нашої ситуації Він має конкретне слово. Яке це буде слово – має почути кожен з нас. Послухавши Його, нам потрібно піти за цим словом.
Те, що нам перешкоджує – те, що ми не вміємо просити прямо, називати про що ми Ісуса просимо.
Інша трудність – не вміємо почути слово Ісуса до нас.
Часами перешкодою, щоб почути слово Ісуса, можуть бути наші страхи – зокрема, страх відмови. Страх звертатися по допомогу, тому що я боюсь, що мені відмовлять. Якщо у людини переможе страх відмови, тоді людина не слухає вказівки, яку до неї говорить Ісус Христос.
Другий голос – це голос, який знецінює мене: не потрібно просити, не потрібно робити, не потрібно робити дію, «не роби цього», «Не йди», «Не проси», – це другий голос: «ти негідний», «не вартий, не варта того, щоб робити дію» – когось про щось просити. Цей голос є від ворога. Ворог знецінює нас, оскаржує нас, говорить, що ми негідні і недостойні, щоб ми не просили, не висовувалися, не робили дію – це чітка вказівка того, що ми не чуємо, що до нас говорить Ісус Христос.
Якщо ми чуємо голос, що знецінює нашу потребу – це голос злого, я не чую, що говорить Ісус. Другий голос – який лякає мене, щоб я не робив дії і не просив.
Коли ми відкинемо ці два голоси – знецінюючий і страху, можемо почути голос Ісуса, який промовляє до нас.
Голос Ісуса завжди через дієслово – буде конкретно промовляти, щоб я щось зробив, зробила
Вкладім зусилля в те, щоб звертатись до Ісуса прямо. І будьмо вільні від очікувань, як нам має Ісус відповісти
Коли почуємо, що Він до нас говорить, це завжди буде дієслово – цю дію треба зробити.
По плодах дізнаємось, чи це слово було від Ісуса…
