Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 81. Любов — сутність Бога. Ненависть — пропозиція диявола
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Як розділити любов до ближнього і ненависть до ворога?
Ворог – хтось, хто «інший», хто не є з кола твоїх ближніх.
Ворог – той, хто тебе ненавидів.
Ненависть – я тебе не хочу бачити.
Ненавиджу – це спосіб справитися з конфліктом.
Як можна любити людину, яка мене скривдила?
Ісус дає Одкровення.
Ми маємо погляд Божий.
Ненависть як спосіб стосунку?
Ми хочемо подивитися через Христа.
Ключем погляду на ворога мого є Христос.
Через Христа. З Христом. І в Христі.
Вся любов, яка є у людині – походить від Бога. Ненависть – сутність диявола.
Ненависть починається через брехню диявола. Через цю брехню він ранить людину. Людина починає або ненавидіти прямо людину, яка її зранила, або про когось іншого.
Диявол діє через кривду. Людина починає жити законом ненависті.
Якщо людина не бачить закону любові, вона не знає як інакше реагувати.
Іноді плутають злість і ненависть. Злість – це емоції і порушені межі. Як мені цьому зарадити?
Злість – добра енергія, яку потрібно згадати у доброму напрямку.
«Кріпіться у Господі та могутності Його сили» (З послання до Ефесян)
Боротьба відбувається у моєму серці.
Бог робить все, щоб повернути кожну людину у Царство добра і Царство любові. Однак Він не втручається насилу у той простір, де темрява вирішила створити свій світ.
Щоб спасіння відбулося – людині потрібно захотіти.
В контексті ненависті людина голодна справедливості. В молитві я впроваджую туди контекст Божий.
Гріх проти Святого Духа – не бажання прийняти спасіння.
Ненавидячи людину я виключаю Бога. Я беру на себе владу бути суддею. Бути Богом.
Молитва є духовним ланцюжком між мною і людиною.
Любов до ворогів – це погляд. Я не бажаю ворогові зла і пекла. Я бажаю ворогові навернення.
У кривді людина може реагувати по різному під впливом емоцій.
Коли людина може включити розум, робити висновки.
Ісус на Хресті: «Отче, прости їм, бо не знають, що творять», – я хочу, щоб у цю ситуацію увійшов Бог.
Багато молимося про мир, але просимо про навернення ворога, явлення у Фатімі. Богородиці: Моліться за навернення росії. Це війна на духовному рівні.
Ненависть помножує ненависть. Насилля помножу насилля. Тішиться цьому невидий ворог, який за цим стоїть.
Злий дух шукає місце, де нема благодаті. Злий не має відпочинку, але коли він паразитує на добрі.
Людина задається причиною зла, і чому Бог «не наведе порядок»: ми є на війні, яка є війною духовною.
Бог дав безкінечне буття людині і ангелам. Бог не може забрати буття.
Демони не є творцями буття.
Мало повстати пекло – місце де вони створили, де перебувають.
Є лише два Царства: Боже і темряви.
Як можемо молитися?
Це може бути Отче наш.
У кожному стражданні Бог дасть мені відповідну силу.
Ми в молитві ставимо між собою і ворогом, між собою і дияволом – Божу силу і благодать.
Стосунок до ворога – це хрест людини. Нести свій хрест- є ворог, є людина, яка мене кривдить. Я можу молитися за ту людину, але я можу молитися і бути в благодаті.
Ісус приніс мир мені. Ми можемо будувати простір миру. Але є багато людей, які не прийняли Ісуса. Мир – це стан серця.
Реальність – згодитися з достатньо великою кількістю зла, якої не можна уникнути.
Чим ми більше зʼєднані з Отцем – тим більший хрест ми можемо взяти на себе. Знайтись у цьому можна, коли я зміцнюю свій стосунок з Ісусом.
Прийняти даність. Змінити можу лиш те, що можу змінити.
Є глобальний і локальний стан. Є моя відповідальність. Ти повернись до свого. Бери відповідальність за своє серце. Більше – це не твоя відповідальність. Ми не знаємо, куди рухається світ.
Блаженні миротворці – творити клаптик миру.
