Драматизм у сьогоднішньому Євангелії: драматизм приходить додому, до себе, у синагогу, де Він виріс, закликає щоб люди покаялися і вийшли до Бога, вони бачать це світло і силу, з якою Він звертається до них…
Той, хто на хоче змінюватися – починає злитися
Коли Ісус говорить у синагозі людям про те, що вони закриті і не хочуть відпустити зло – ті наповнилися гнівом і хотіли Його вбити. Врешті, вбили Його, розіп’яли – а Він воскрес
Ми розділені: у нас є частина, яка прагне світла, добра, любові, здоров’я , і є інша частина, яка прагне деградувати, вживати алкоголь, зраджувати, грати в азартні ігри, брехати і т.д.
Є у нас частина, яка хоче змінюватися, і є частина – яка не хоче. Як у притчі про двох вовків: чорного і білого – котрого годуєш, той і переможе
Ісус пішов поміж тих людей, які його хотіли скинути в урвище, і він їх залишає. Так і в нашому житті: коли ми не хочемо змінюватися – Ісус нас залишає, але не покидає. Він залишає нам відповідальність за наше життя
Достатньо не вкладати зусиль, щоб розвиватися в добрі – ми дуже швидко деградуємо
Питання цінності: чи ти хочеш зростати, чи хочеш стати місцем благословення?
Якщо хочеш, щоб світ перемінювався через тебе – будеш вкладати зусилля і будеш боротися зі своєю темною стороною
Ніхто за нас не може зробити вибір: ми можемо один одному зробити пророчу послугу: ти не хочеш змінюватися, хочеш всю відповідальність перекласти на Бога, на чоловіка, дружину, країну, владу. Це – пророча місія: назвати людині прямо, коли вона не хоче змінюватися. Це може викликати у людині агресію. Так реагує людина, яка не хоче змінюватися. Не потрібно «додавлювати» людину. Наше завдання сказати і відійти. Не «добивати» людину
Пророча місія – говорити прямо. Цього за вас ніхто не зробить. Особливо у родинах: якщо вас не приймають , бо «нема пророка у своїй батьківщині», у своїй родині – тоді відходите і молитеся про навернення вашого близького
Два вовки борються у нас. Кожен з нас вибирає, котрого годувати
