«Ще не настала Його година» – ці слова звучать у Євангелії кілька разів. З сьогоднішнього фрагменту Євангелія – йдеться про годину Його смерті, годину мучеництва
Ці слова звучать і у фрагменті про весілля у Кані Галилейській, коли Марія сказала, що забракло вина: «Ще не настала Моя година» сказав Ісус.
Ці слова скеровують нашу увагу до давньої мудрості, записаній у Книзі Екклезіаста: «На все є свій час»
В кожного з нас є своя година. Не обов’язково це година смерті, хіба якщо своєю смертю ми маємо засвідчити свою віру, як це було з Ісусом, з мучениками.
Це – не обов’язково смерть.
Це може бути щось важливе у нашому житті, наважливіше у нашому житті.
Те, заради чого ми прийшли – чи наш вчинок, чи допомога, чи навіть слово, яке маємо комусь сказати.
Те, заради чого ми прийшли на цей світ.
Для віруючої людини це завжди пов’язано з нашою вірою – це такий іспит нашої віри: щось маю зробити, перемогти велику спокусу, або інакше засвідчити свою віру.
Не знаємо, що це буде.
Якщо ми до цього часу не засвідчили свою віру, не зробили чогось великого – це не тому , що ми нікчеми – наша година ще не настала.
Бог приготував для нас дещо інше – що саме: не знаємо.
Це все вчить нас, що це не залежить від нас. Бог керує часом
Він у часі нашого життя дає нам можливості, щоб ми реалізувалися. Тут важливо не впасти у фаталізм, адже Бог нам дав волю, від якої багато що залежить.
Ми можемо прогавити цю нашу годину: вона прийде, а ми її не помітимо, або скажемо Богу «Ні!»
Віримо Богові і довіряємо, що Він дасть нам можливість виконати те, заради чого ми прийшли у цей світ.
