Проповідь єпископа Миколи Петра Лучка ОР, Апостольського Адміністратора Мукачівської дієцезії під час зустрічі священників та богопосвячених осіб.
Прості вказівки Євангелія, над якими можна працювати і працювати.
Над Христовою вказівкою «не судіть» можна працювати кожен день.
Господи, як не судити? Як не бачити «скалок» у інших людей?
Якщо я когось починаю судити – даю простір на те, щоб мене судили. А найчастіше мене засуджує моє власне сумління.
Як тільки когось суджу, беру роль Бога – моє Богом дане сумління починає мене засуджувати.
Скоріше за все, сумління буде докоряти, а засуджувати буде диявол, бо даю йому місце, бо це він називається: той, який оскаржує, який осуджує.
Осуджуючи інших я втрачаю Бога. Я втрачаю Параклета. Втрачаю присутність Духа Святого.
Якщо би ми пильнували цей закон, ми б дуже сильно розвивались духовно.
Осудження – це хитра комбінація, щоб відвернути увагу від праці над собою. Коли когось осуджую – це моє брехливе лицемірне життя, щоб не навертатися самому, а звинувачувати іншого.
Христос задає питання: «Чому бачиш скалку в ці брата, а у своєму оці не бачиш колоди?»
Залишити відгук
