Бригіда Біргерсдоттір (1303–1373) народилася в аристократичній сім’ї з королівського роду Фолькунгів. Від батьків отримала добре виховання, релігійне й світське, а відколи її мати померла 1314 року, про дівчинку піклувалася тітка.
Уже від семи років Бригіда була обдарована містичними досвідами та глибоким переживанням віри. Не прагнула сімейного життя, але скорилася батькові й вийшла заміж за Ульфа Гудмарссона, сина губернатора, який виявився дуже доброю людиною. У шлюбі була дбайливою дружиною й матір’ю, народила вісьмох дітей, до виховання яких запрошувала лише побожних і добре освічених людей. Замок сім’ї був завжди відкритий для гостей, проте там ніколи не влаштовували гучних гулянь і стримано поводилися.
Чоловік, залучений у публічні справи, часто перебував поза домом, тому господарством керувала Бригіда. Утім, час подбати про спасіння душі теж знаходила. Вона мала духовного керівника, для свого вжитку просила кафедрального каноніка перекласти Біблію шведською мовою й написати коментар, із власних статків допомагала монастирям, храмам і нужденним.
Подружжя мало традицію відбувати прощу до Сантьяґо-де-Компостела, і 1342 року після паломництва Ульф вступив до цистерціанців, де за два роки й помер. Бригіда цілковито занурилась у справи Церкви. Містичні видіння, яких свята за життя мала понад 700, посилилися, і під їхнім впливом Бригіда писала листи до заможних осіб, особливо переймаючись поверненням Пап із Авіньйона в Рим: її адресатами були Інокентій VI, Урбан V і Григорій XI. Мала дар пророкування. Заснувала Орден Пресвятого Спасителя (бригідки), першою абатисою в монастирі якого стала її донька – свята Катерина Шведська. 1349 року Бригіда пішла в паломництво до Рима, де заснувала монастир й затвердила новий орден (1370), а згодом побувала в усіх святинях Італії. Померла в Римі. Її видіння зібрано в книжку «Небесні об’явлення». Канонізована 1391 року, 1999 проголошена покровителькою Європи.
Зображають святу в чернечому або царському вбранні, інколи під час запису об’явлень. Атрибути – пташине перо, книга, паломницький капелюх, хрест, корона з п’ятьма червоними знаками, що символізують п’ять ран Христа.
Покровителька Європи, Швеції, паломників і доброї смерті.
