Зовнішня ознака миру. Чи маю мир всередині?
Проповідь: о. Андрій Безкоровайний префект Вищої Духовної семінарії у Львові-Брюховичах
«Мир залишаю вам, мир мій даю вам», – про це йдеться у Євангелії
Мир – це те, що найбільше прагне кожен з нас
Сьогодні у Євангелії чуємо, що Ісус хоче обдарувати нас миром.
Але коли думаємо про мир, думаємо про мир, у його зовнішньому вимірі: коли ніхто не стріляє, нема сварок, конфліктів, непорозумінь.
Але це – лиш зовнішня ознака миру. Це те, що відбувається у серці людини.
Перш за все маємо подбати про внутрішній мир, мир у наших серцях
А щоб у наших серцях був мир, потрібно мати глибокі відносини з Богом.
Учні Ісуса, як каже сьогоднішнє Євангеліє, зберігають Його слово. І тоді перебуватиме любов не лише у серцях, а і в стосунках, сім’ях, парафії, суспільстві.
Є багато людей, які мають страх перед Богом, і тільки тому намагаються уникати поганий вчинків – це перший, примітивний етап християнської моральності.
Другий етап – коли нам здається, ніби-то Бог постійно наказує щось робити. І людина намагається виконати Божі заповіді, тому що «Бог так наказав». Це – коли людина щось робить з огляду на Божий авторитет.
Третій етап християнської моральності – це вершина, етап замешкання. Це те, про що говорить Ісус Христос: ми прийдемо, і з Отцем замешкаємо у серці людини. Це – коли людина відчуває Божу присутність у своєму серці. Вона глибоко відчуває, як Бог її любить, і їй хочеться відповісти на цю любов.
Це – природній стан. Внутрішнє бажання чинити добро, нікому не нашкодити, стан внутрішньої гармонії з Богом, собою та іншими людьми.
А на якому етапі християнської моральності зараз я?
